Информационное сопротивление
Найбільшою помилкою під час свого президентства Віктор Ющенко вважає призначення прем’єром Юлії Тимошенко. Найбільшою проблемою – відсутність єдності в народі та національної ідеї.
Про казуси теперішнього державного ладу, іноземців на державних посадах, проблеми економіки та завдання Конституційної реформи він розповів в інтерв’ю ВВС Україна.
ВВС Україна: Зараз країною керує людина з вашого колишнього найближчого оточення – Петро Порошенко. Як би ви за п’ятибальною шкалою оцінили його ефективність як президента?
Віктор Ющенко: Серед президентів не прийнято давати оцінки один одному, тому що у кожного свої виклики. Жоден президент не працював у таких умовах – мілітарних, наприклад, як сьогодні.
Багато речей з того, що відбувається, мені не до снаги, моя політика є іншою. Мені не подобається, коли інформаційний простір України – російський.
ВВС Україна: Ви вважаєте, що це зараз найголовніша проблема?
Віктор Ющенко: Я думаю, що нас перемагають інформаційно. Бо ця війна, поряд із лінійною війною, дуже відчутна для нації.
У війні три чверті перемоги робить дух. Чому такий маленький народ, як в’єтнамці, перемогли найкрутішу армію світу? Не зброя в них краща була – дух.
Мені не подобаються розмови про мир, коли треба говорити про перемогу. Мені не до снаги, коли в умовах війни ми втрачаємо національні гроші.
ВВС Україна: Що ви маєте на увазі?
Віктор Ющенко: Я маю на увазі девальвацію 350%. Якщо взяти за останні 14 місяців, з 8-ми (курс гривні до долара США. – Ред.) прийшли до 31, потім з 31 повернулися до 23. Подивиться, будь ласка. І на ціни те саме.
У нас сьогодні інфляція приблизно 48-55%. А ви не звернули уваги, чому Сталін, прости Господи, Черчилль, Рузвельт не допустили девальвації в 1941-1946 роках? Адже була причина: давайте запустимо цю машинку, вона зірве через півтора місяці економіку, ми вночі пограбуємо націю, народ, але профінансуємо те, що уряд хоче. Ні, на це ніхто не пішов. Чому? Тому що фінансова стабільність, а за нею економічна стабільність – це є один із компонентів перемоги над ворогом.
ВВС Україна: Ви сказали: вночі пограбуємо народ. У нас була криза за вашого правління в 2008 році, коли теж ми мали долар по 5 грн і буквально за місяць долар став коштувати 8 грн. Чи не було це тим самим, що ви сказали?
Віктор Ющенко: Ні, причина зовсім інша. Коли ми говоримо про вересень 2008-го і 2009 рік, кожен канал новини починав із світової фінансової кризи, де летіли догори ногами всі економіки – і Сходу, і Заходу, і Європи, і так далі. Якби ми мали мудрішу урядову фінансово-економічну політику, якби там не було популізму і демагогії, ми б 16% падіння ВВП не допустили. Девальвація на 30-40% – важка, безумовно. Але це не девальвація в 6 разів, яка просто нищить.
“Прем’єра завжди будуть плюндрувати”
ВВС Україна: Як ви вважаєте, хто відповідальний за цю девальвацію, яка сталася зараз?
Віктор Ющенко: Я буду без прізвищ говорити.
Якщо ви маєте дефіцит державного бюджету 68 млрд, плюс до цього 60 млрд невідкомпенсованого ПДВ, і ще 25 млрд авансів по податку на прибуток, наперед стягнутий, – це прихований дефіцит. Якщо ви маєте 75 млрд дефіцит НАК Нафтогазу, дефіцит Пенсійного фонду, дефіцит двох державних банків, іншими словами – все, що в вас державне, воно у вас в дефіциті. Як ви його покриваєте? Зовнішнього фінансування нема, внутрішнє фінансувати ніхто не хоче.
Ми живемо в дефіцитах, які покриває Нацбанк. Так хто тут є причина? Ті, хто формують дефіцит.
ВВС Україна: А хто формує дефіцит?
Віктор Ющенко: Ми живемо у парламентській державі.
ВВС Україна: У парламентсько-президентській.
Віктор Ющенко: Ні, у парламентській. Є дві форми: або парламентська, або президентська. Якщо президент призначає чи подає кандидатуру міністра закордонних справ чи служби безпеки, це ще не робить країну парламентсько-президентською. Це – класична парламентська держава, де формується парламентською більшістю уряд, де вона ж приймає основи економічної, соціальної політики на рік.
Прем’єр-міністр є виконавцем. Він виконує те, що прийнято в парламенті у вигляді закону. Наприклад, дефіцити закладені в бюджеті. Хто за них голосував? От давайте поіменно.
Якби проблема була в одній персоні, насправді це було б легке завдання. Прем’єр є заручником, якого будуть завжди плюндрувати, тому що це простіше. Ми прийдемо до такого часу, що прем’єр вже й слова в свій захист не скаже. Але насправді національна політика вариться не в уряді, а в іншому приміщенні.
“Такого казусу в жодній державі нема”
ВВС Україна: До речі, про парламент і про коаліцію. В мене особисто є дуже чітке дежавю з 2005 – 2007 роками, тобто є протистояння оточення президента з оточенням прем’єра, і є коаліція, яка нібито разом, але в той же час самі члени коаліції критикують коаліційний уряд, за який вони ж і голосували. Що б ви зараз порадили президенту?
Віктор Ющенко: Кого б ми не ставили на місце президента чи прем’єра, ми маємо інституційну проблему. Якщо ми говоримо про те, що ми живемо в парламентській державі, то першою політичною особою держави є прем’єр-міністр. Ми – класична парламентська республіка.
ВВС Україна: Але ж у нас особа номер один – президент.
Віктор Ющенко: Такого казусу в жодній державі нема. Мандат, який президент отримує від 14 млн людей – це мандат, який не отримує жоден політик в Україні. Але його функції не відповідають цьому мандату. Починаючи з кадрів – він нікого не ставить, він нікого не може звільнити, бо це все прерогатива прем’єр -міністра. А закінчуючи основою політичного курсу.
Якщо у нас парламентська республіка, тоді треба, як в усьому світі, або переглядати повноваження президента і давати йому ті належні повноваження, які відповідають всенародним виборам, або переходити до того, щоб президента обирали в парламенті, і він виконує ці три-чотири функції, що виконує зараз.
До речі, це ключовий компонент Конституційної реформи, який повинен бути. Нам треба вийти зі своєї подвійності, коли паннаціональна політика формується на двох київських пагорбах.
“Тимошенко – це стовідсоткова, хімічно чиста проблема”
ВВС Україна: А що ви вважаєте своєю найбільшою помилкою за свою президентську каденцію?
Віктор Ющенко: Чому ви так починаєте – з помилок? Я вам трошки нагадаю, а потім чесно дам відповідь на ваше запитання.
З 2005 по 2009 рік ми жили в країні, де темпи економічного розвитку були щонайменше 7,5%. Найбільші – 14%. Це – найвищі показники в Європі. А за ці роки національний бюджет виріс втричі. Інвестиції в Україну виросли в шість разів.
Я прийняв країну, де за 15 попередніх років інвестиції були 5 млрд. Я передав країну, де було 37 млрд інвестицій.
Я прийняв країну, де резерви Національного банку були 5,6 млрд. Я передав країну, де було 37 млрд. І зараз шукаю, де вони є.
Ми купували за рік 720 тисяч автомобілів. Зараз – 17 тисяч.
Ми вперше зробили політику, де є колосальна повага до журналіста. Колосальна. Де журналісти більше, ніж мене, нікого не критикували. Я це пережив. Моя сім’я це пережила. Мої діти пережили. Але я це розумію. Це потрібно для нашого поступу.
Ми підписали в Парижі угоду про політичну асоціацію з Євросоюзом, про лібералізацію візового режиму і про безвізовий режим. І про зону вільної торгівлі. Ми вступили в СОТ. Я прийняв країну, до якої 5 років президенти не приїздили. Бо вона була в ізоляції. Я пишаюся цим! Безмежно пишаюся. Якщо після мене хтось це повторить або зробив до мене хтось краще, скажіть, будь ласка, хто це.
Помилки дійсно були. Бо той, хто нічого не робив, не мав помилок. Я ще раз повторюю, це не оригінальна моя відповідь: я думаю, що моя найбільша помилка – це Тимошенко.
ВВС Україна: Чому?
Віктор Ющенко: Тимошенко – це стовідсоткова, хімічно чиста проблема. Це та демагогія, це пустота і брехня, яка входить в політику, під яку підминаються цілі державні сектори.
Я можу нагадати вам 2005 рік, коли я поставив Юлію Володимирівну прем’єр-міністром. Темпи економічного розвитку в І кварталі, коли ми прийняли країну від “попєрєдніков”, були 4,2%. У вересні – мінус 2%. Ми програли московську газову угоду, яка принесла нам мільярди збитків, які заплатила кожна бідна людина України.
Але, з іншого боку, якщо пригадати, наприклад, грудень 2004 року чи січень 2005 року – 39% суспільства казали: Ющенко – президент, Тимошенко – прем’єр. Якби я не Тимошенко поставив, наприклад, а Порошенка чи когось іншого – я б отримав колосальний негатив. Бо всі пройшли Майдан, всі надивилися на обличчя Майдану, і таке було спонукання.
ВВС Україна: Але потім вам довелося Януковича поставити прем’єром…
Віктор Ющенко: Не кажіть таку дурницю. Президент України не може ставити прем’єрів. Прем’єра обирає тільки парламент по ініціативі більшості парламенту. І коли в 2006 році, після виборів, від “Батьківщини” і “Нашої України” відійшов Мороз і пішов до Партії регіонів, і вони зробили більшість, – будь ласка, не питайте президента, кого він поставив.
“Міша – це вулкан”
ВВС Україна: Одним з ваших закордонних друзів, який з вами теж поряд стояв на Майдані в помаранчевому шарфику, був Михеіл Саакашвілі. Коли востаннє ви з ним спілкувались?
Віктор Ющенко: Від до мене приходив, можливо, пару місяців тому. Він зайнятий, він – як вулкан, його ж не впіймаєш.
ВВС Україна: Як ви оцінюєте його діяльність на посаді губернатора?
Віктор Ющенко: Якщо ми говоримо про Мішу в тому статусі, в якому він є, він багато корисного може зробити на ввіреній ділянці своєї роботи – щоб боротися з корупцією, з неплатниками податків. Регуляторна політика вдосконалюється, адміністрування вдосконалюється – тобто, це все технократична частина, якою захоплюєшся і це гарно.
Якщо ми говоримо про паннаціональне завдання, яке стоїть перед владою – яка у нас головна проблема на сьогодні? Чому у нас Путін гуляє на Донбасі? Як Тарас Григорович писав: “Мій любий краю неповинний, за що тебе Господь кара? Карає тяжко – за Богдана та за скаженого Петра”.
Тобто, політична унія з Москвою є корінь нашого лиха. Тема національної цілісності, національної єдності, національного порозуміння – я думаю, що це находиться виключно в компетенції національних політиків.
ВВС Україна: Чи правильно я Вас розумію, що не повинні зарубіжні політики приїжджати в Україну і творити внутрішню політику?
Віктор Ющенко: Про Мішу я сказав досить ясно – він робить гарно свою роботу на своєму рівні. А тепер ми говоримо про політику національну.
Я думаю, що в світі мало досвіду, коли національну стратегію політики в тому чи іншому питанні робили іноземці. Вони можуть бути гарними керівниками групи радників, радниками по тих чи інших напрямках національної політики, але стратегічно це дуже делікатне – творити для нації основи курсу. Мені здається, що це прерогатива, звичайно, національних політиків.
“Не хочемо в некоректну ситуацію поставити президента”
ВВС Україна: Петро Порошенко – ваш кум. Коли востаннє ви з ним бачились, чи ви спілкуєтесь?
Віктор Ющенко: Вибачте, я його кум.
ВВС Україна: Я не знала різниці, чесно.
Віктор Ющенко: Ні, ну як? Це важливо! Я в нього кум. Як, до речі, й в Саакашвілі. Я в нього кум (Сміється. – Ред.).
Останній раз (зустрічався з Петром Порошенком. – Ред.) – 27 листопада, здається. Це ми всі, чотири президенти, тоді мали можливість поспілкуватися і щось встигли сказати.
Категорія президентів – це специфічна категорія. Ми зараз дуже щільно спілкуємось в колі президента Кучми, президента Кравчука, ми маємо дуже активні відносини, дуже багато формуємо тих кроків і доносимо, як ми можемо, до Банкової, якщо там хтось читає це…
ВВС Україна: Як ви це можете доносити?
Віктор Ющенко: Ми дуже часто підписуємося під листами, зверненнями.
ВВС Україна: Вони завжди публічні чи ні?
Віктор Ющенко: Як правило, ні. Щоб воно не виглядало як повчання, ми не хочемо в якусь некоректну ситуацію поставити президента.
ВВС Україна: А ви бачите якийсь ефект по кроках президента, що він ці листи читав?
Віктор Ющенко: Ця розмова, що була на роковинах Голодомору – я відверто скажу, що вона мені сподобалася, і в мене склалося відчуття, що наша позиція потрібна президенту. Але це – моє враження.
ВВС Україна: А ви самі чим займаєтесь?
Віктор Ющенко: З ранку до вечора в мене десятки справ. В мене є політичний інститут. Я – член Мадридського клубу президентів. І ми практично кожний місяць проводимо конференції, які, як правило, присвячені Україні і українському питанню.
У себе тут, у своєму селі, хочу збудувати музей, свою бібліотеку, свій архів передати нації, як це робиться в багатьох країнах світу.
Я роблю зараз музей Тараса Григоровича Шевченка в Безрадичах, роблю його хату, яку він хотів 150 років тому поставити. Зробив креслення, і так і не вдалось. Я вирішив, що Тарасу Григоровичу буде дуже приємно, що він про хату мріяв і все-таки буде мати. Вже вона, до речі, накрита, побудована, а тепер уже треба ставити вікна-двері. Як Тарас Григорович Варфоломію писав: “Ти ж дивися, щоб Дніпро був біля самого порогу, а стіни були з сосни, двері з дубу, одвірки з дубу, а столи ясенові і лави ясенові”. Я думаю, що я гарну справу роблю.
Джерело: ВВС Україна
Последние новости
facebook twitter g+
Наши страницы
