Мені здасться, назвати цей допис - "прийшов час ахуїтєльних історій", якось дріб'язково буде. Навіть, "суперапіздінітєльних історій" теж трошки не тойво. Коротше, друзі, судіть самі.

Вчора, 9 березня, у Петра Олексійовича відбулася суворо закрита зустріч з блогерами. 
Причому, цю зустріч Президент всієї України, у якого "моя країна, мій народ, моя армія" і таке інше, провів виключно з тими блогерами, які відомі своїм суто защеканським ставленням до Петра Олексійовича і його підлеглих шісток у владі.

Чому запросив виключно своїх, навіть пояснювати не треба. Цікаво, що ця зустріч була закритою. Така технологія вже давно і успішно відпрацьована Толіком Матіосом і Юрієм Луценком. Її суть полягає у тому, що у запрошених за правильним критерієм учасників зустрічі забирають усі засоби звукозапису і дозволяють лише робити нотатки у блокноті.

За таких умов хедлайнер сейшену може нести будь-яку інформаційну та розумову пургу і встановити достовірно, казав він щось на цій зустрічі, чи ні, буде практично неможливо. Все лайно з голови доповідача - співбесідника в будь-якому разі, на публіку виходить з-під клавіатури правильного блогера і завжди можна сказати, що саме блогер - довбойоб, а не той, чиї слова він цитував. Дуже зручно. Особливо коли у провладних блогерів зелений на усіляку логічну маячню і моральне деграданство.

Втім, за результатами вчорашньої зустріч Порошенка зі своїми блогосферними посіпаками вже можна оголошувати конкурс на найбільш просунутий язик в шоколадний отвір.

Одразу зауважу, що учасник цього забігу на ім'я Хуєслав Олешка виступає поза конкурсом. Бо він постійно знаходиться під такою дозою розумового мельдонію, що інші конкурсанти завжди будуть пасти задніх і виглядати на його фоні взірцем адекватності, чого ми їм, звісно, дозволити не можемо.

І ось перший претендент на звання “кращий виконавець шоколадного ануліннуса”. Це такий собі Ігор Бігдан. 
Перший раз чую за нього, але прорекламую зараз його здібності витягати шоколад з глибин рошенівської дупи. 
Якщо, хтось не знав, друзі, то Ігор Бігдан повідомляє (після епохальної зустрічі з Порошенком, звісно), про таке :

“Один пример: в 2014 году, когда война с Россией казалась очень вероятной, знаменитые комплексы ПВО C-300, охранявшие Киев, были неработоспособными. Их давным-давно распилили на металл и защититься от вторжения с воздуха было тупо нечем. Порошенко потратил 600 миллионов собственных денег на то, чтобы быстро восстановить систему ПВО. И это только один эпизод, а в целом затраты лично Порошенко и компании Рошен исчисляются миллиардами гривен.” 
Див. скрін

Так, про 600 мільйонів на ППО від Порошенка ви ще не чули. Як і про його загальні мільярдні витрати. Але, ось тепер маєте про це знати від пана Бігдана.

Я, правда, пам’ятаю трошки інше з дій Петра Олексійовича у 2014 році. А саме, як наш Головнокомандувач, обдристаний від переляку, в той час, коли його армія гинула під Іловайськом, виводив свої активи в офшор на Британських Віргінських островах.

Але, у 2019 році вибори. Тому 600 мільйонів і взагалі мільярди. І ніякого Іловайська. Хоча, може ближче до виборів ми дізнаємось, що під Іловайськом, завдяки грамотному і рішучому керівництву Петром Олексійовичем Збройними силами ми ніщивно перемогли всіх ворогів? Після 600 мільйонів на ППО це не повинно буде дивувати.

Хто хоче більш предметно вивчити весь шоколадно-дуповий засос Ігоря Бігдана, може зробити це за посиланням нижче. Там повна феєрія блядського збочення особистості.

https://ibigdan.livejournal.com/21715770.html

 Олександр Ружанський

http://ua24ua.net/oleksandr_ruganskiy_priyshov_chas_vi_navit_ne_uyavlyaete_yakih_istoriy/