Информационное сопротивление

Найкорисніша усмішка – щира, коли ми посміхаємось несвідомо. Але інколи варто змусити себе посміхатись.

Нейробіологи обґрунтували дієвість виразу "робити хорошу міну при поганій грі" і довели: те, що відбувається з людським тілом від шиї вниз – змінює те, що відбуватиметься в мозку – від шиї вверх.

Ви точно чули про те, що стародавні греки розглядали людське тіло як храм розуму. Сучасні дослідження підтверджують важливість цієї парадигми і доводять, що те, в якому стані ми утримуємо наш "храм", прямо впливає на те, що в ньому (в голові) відбуватиметься.

Саме так: тіло допомагає нам навчатись, пізнавати і розуміти світ. Тіло впливає на мозок і диктує напрямок і хід думок – незалежно від того, чи усвідомлюємо ми самі цей вплив.

Щоб не відбувалося з нашим тілом від шиї до низу, це має великий вплив на те, що відбувається з ним від шиї вгору. Ми звикли вважати, що мозок контролює тіло, а не навпаки. Проте між ними існує двосторонній зв’язок.

Це тому, що з точки зору роботи мозку, між фізичною і розумовою діяльністю (мислення) немає чіткої розмежувальної межі. Усвідомлення цієї особливості дає величезні переваги – через вплив на тіло ми можемо впливати на мозок.

Розберемося? Мислення, яке відбувається всередині мозку, розвивається під безпосереднім впливом того, що відбувається ззовні.

1. Мозок не завжди відділяє минулий досвід від того, що відбувається в теперішній момент часу.

Наше мислення вбудоване в тіло і тісно пов’язане зі схожими тілесними переживаннями із попереднього досвіду. Питання ще й в тому, що наш мозок не завжди чітко розмежовує спогади з минулого і враження від того, що відбувається саме зараз. Ми детальніше писали про дефолтну систему (автопілот) роботу мозку в "Вимикаємо режим автопілоту". Це і є частковою відповіддю на питання, чому ми однаково і абсолютно автоматично реагуємо на схожі речі, в той час як здатні вибирати будь-яку емоцію в залежності від обставин і власної мети: мозок дістає із готових нейронних зв’язків реакцію, яку ми вже відчували раніше в подібній ситуації.

2. Мозок не зовсім точно відокремлює думки від конкретних вчинків.

Така його особливість дозволяє йому використовувати тіло і фізичне середовище для автоматичних дій.

3. Мислення, яке відбувається всередині мозку, розвивається під безпосереднім впливом того, що відбувається ззовні.

Наше обличчя відіграє значно сильнішу роль, ніж просто вираження емоцій. Саме від обличчя часто залежить те, як ми зафіксуємо ту чи іншу емоцію в себе в голові і як її запам’ятаємо.

Коли ми кривимось чи посміхаємось, ми насправді створюємо різні емоції і випрацьовуємо власне ставлення до того, що відбувається. Ми буквально конструюємо власні емоції - відповіді на тригери, які нас оточують.

1. Фізичний рух. Фізичні вправи буквально додають сили розуму. Статичне перебування в одній позі довгий час сповільнює мисленні процеси. Робіть перерви для того, щоб фізично пройтись, понахиляйтесь кожні 20−25 хвилин і ви помітите, наскільки продуктивнішою стане ваша діяльність.

2. Обличчя. Стежте за обличчям. В буквальному сенсі слова. Коли ми хмуримось чи усміхаємось – це не зовнішній прояв нашого настрою. Коли ми стаємо в так звану позу сили (розпрямлюємо плечі, підносимо обидві руки вгору), то вже за кілька хвилин відчуваємо підвищення відчуття власної значущості, впевненості в собі.

3. Особистий контакт. Намагайтесь всі важливі питання вирішувати при особистому контакту з людиною. Фізична, просторова близькість з іншою людиною допомагає відчути і психологічну близькість і почати сприймати один одного як однодумців. Просторове віддалення від людини дає ледь постійний сигнал мозку, що з цією людиною в нас мало спільного.

4. Поза. Стежте за тим, в якій позі під час зустрічей і переговорів ви перебуваєте найчастіше – якщо ви звикли сидіти, понуривши плечі і опускаючи вниз очі - ви точно будете почуватись менш впевненими в тому, що впораєтесь із завданням чи отримаєте бажані результати зустрічі. Просто приймаючи позу щастя чи печалі, впевненості чи розгубленості, ми даємо мозку команду про те, в якому емоційному стані ви перебуваєте. І він цю команду з готовністю виконує.

5. Сміх. Він приносить не тільки фізіологічну користь (тренує прес і збільшує об'єм легеней), а і психологічну – покращує настрій саме тому, що підтримує прямий зв’язок з мозком і повідомляє йому, як ми себе почуваємо.

Тіло – це надзвичайно важливий інструмент, здатний формувати наші думки, бажання, настрій. Нам просто необхідно навчитись ним користуватись.

Що подивитись – Емі Кадді: Мова вашого тіла формує вас. Що почитати – Сайен Бейлок "Мозок і тіло".