Информационное сопротивление

Москва вимагає від Мінська ще тіснішої інтеграції в рамках Союзної держави в обмін на фінансову і енергетичну допомогу, пише Rzeczpospolita.

«Ми на фронті. Якщо не протримаємося у найближчі роки, то розвалимося. А це означає, що треба буде входити в склад іншої країни, інакше об нас будуть ноги витирати», - заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко через кілька днів після розмов з Володимиром Путіним.

Політики зустрілися в Мінську з нагоди заснування Союзної держави Росії і Білорусі (СДРБ). Невдовзі на запрошення російського автократа Лукашенко поїде в Сочі, де, як стверджують російські джерела, його чекає «важка розмова». В офіційних заявах Москви йдеться, що Путін «хоче детально обговорити співпрацю Росії і Білорусі». Все вказує на те, що двосторонні відносини між країнами найближчим часом зазнають серйозних змін.

Аналітики, пов’язані з Кремлем, розкрили деталі мінської зустрічі, про які не повідомляли ЗМІ.

«Лукашенко говорив про економічні проблеми. Попросив, щоб Росія профінансувала частину зовнішнього боргу Білорусі. Путін відповів, що все можна залагодити, але лише якщо будуть проведені конкретні кроки для подальшої інтеграції в рамках СДРБ і Білорусь підтримає ці кроки», - сказав Rzeczpospolita професор Андрій Суздальцев з московської Вищої школи економіки.

За словами експерта, який входить в спеціальну раду експертів при Раді Федерації, в Сочі Путін хоче почути від Лукашенка його думки про подальшу інтеграцію.

«В іншому випадку, без економічної допомоги Росії державність Білорусі не має шансів на існування», - сказав Суздальцев.

Союзна держава з’явилася на світ у Кремлі в квітні 1997 року, коли тогочасний президент РФ Борис Єльцин і Олександр Лукашенко підписали статут союзу. Російські і білоруські аналітики вважають, що Лукашенко поставив свій підпис на документі, розраховуючи, що після відходу від справ тяжко хворого російського лідера він сам займе його місце. Тоді білоруський президент підписав заяву про намір запровадити спільні з Росією державні символи, спільну валюту, спільну юридичну систему, а також створити єдиний парламент і уряд. Це б означало повне входження Білорусі в склад Росії. Інтеграція почала гальмувати, коли в Кремль прийшов Путін.

«СДРБ буде мати продовження. В Москві про це голосно не говорять, але робота триває. Щоправда, жодних деталей розповісти не можу. З Лукашенком не просто вести розмову, багато речей він блокує», - сказав польському виданню голова прокремлівського Центру політичної інформації Олексій Мухін.

«Колись в Україні все починалося з прославлення Степана Бандери і Романа Шухевича. Схожі симптоми цієї хвороби спостерігаються і в Білорусі. Її державна система ослабла, і завдяки цьому націоналісти почали шукати національну свідомість», - додав він.

Видання додає, що символічним є також закінчення роботи посла Росії в Мінську Олександра Сурікова, який найближчим часом має повернутися додому. Кілька днів тому він запропонував впустити в Білорусь російських прикордонників, щоб вони працювали на кордоні з країнами ЄС. За його словами, це повинно допомогти перекрити потік «заборонених товарів» у Росію, за що Москва вже кілька років сварить Мінськ. Російський посол також заявив, що Білорусь повинна продати Росії свої системи газопостачання. Так білоруси нібито змогли б купувати газ по тій ціні, яка встановлена всередині РФ. Однак, це також означало б повну монополію «Газпрому» в країні, оскільки Лукашенко вже продав російській компанії всі білоруські ГТС.

Замість Сурікова в Мінськ повинен приїхати пов’язаний з російськими спецслужбами Михайло Бабич, якого часто називають «посланцем Путіна зі спецзавдань». За розпорядженням Кремля в 2002-2003 роках він очолював уряд Чечні. Пізніше він став членом Ради безпеки РФ і активно підтримував анексію українського Криму. Москва хотіла його посадити також в крісло посла в Києві, але Україна відмовилася приймати його кандидатуру.