Информационное сопротивление

Доброго всім вечора. Ні, падре не повернувся, але ми поки тягнемо.

Найбільшого удару по ваті та прочім чєлюсним сьогодні наніс Запоріжський окружний обласний суд, який позбавив російську мову статусу регіональної. Я розумію, що тут зараз багато хто спочатку оху… здивується, що вона таки там такою була (ага, з 2012 року, уявляєте?), а потім вже зрадіє пандочкє, що тепер вже ні. Але вже маємо те, що маємо. Там, щоправда, в силу вступить це рішення тільки, коли спливе термін апеляційних фрікцій від усіх бажаючих, але ж оскільки про це так голосно всім розказали, то я хочу подивитися на той отряд самогубців, який піде на апеляцію, ага.

У Сил Спеціальних операцій радість теж стала – там вперше з 2016 року усі випробування (два тижні!) на вступ подолала жінка. От взагалі не дивуюсь тому, що подолала, дивуюсь виключно тому, що аж тільки зараз. Мені здається, що таких жіночок в нас – чи не кожна третя, просто питання не стояло ребром, як то кажуть.

Партію гівношарія сьогодні узяли на олівець – окружний суд Києва почав роздивлятися, чи має ця помилка сукупної антропоморфності взагалі існувати як партія. Хрестили пальчики – нехай випилюють нахрін ту плісняву.

У Вави теж сьогодні величезне, практично релігійне свято – по-перше, йому подзвонив Столтенберг! Це як Байден, тільки ні. Генсек НАТО зателефонував нашому верховному шапітолію, аби навалити звіздюлєй і сказати, що коли на кордоні стоїть легіон рашистів, то не час мудя у катарах промивати! А треба їбошить разом! Ну тобто, дзвінок був із пропозицією навчитися вимовляти правильні речі, як то, наприклад, НАТО – це наша гарантія безпеки, а не ідіотичні «нада проста пєрєстать». І знаєте що? Вава зміг! Уявляєте? Зміг таки це вимовити! Прям радію практично як коли виграла 5 гривень у лотерею (на самом дєлє ніт, звісно, я взагалі у лотереї не грала ніколи і не збираюсь). Цікаво, а що треба зробити, аби в Вавасіка і решта думок нарешті спрямилась на вірний шлях?

А ще сьогодні пройшли видовищні і складін спецнавчання парашутистів. Як кажуть у пресслужбі Командування Повітряних Сил, екіпажи справились на ура. Складність завдання полягає у скоординованості дій командира та бортового техніка під час висіння на малій висоті. Коли необхідно одночасно врахувати вітер, зміну навантаження і центровки та інші фактори. Ну, могьом же?!

А ще там авіасполучення між Україною та Туреччиною збільшилося і я розумію, як це недоречно виглядає під час пандемії, але колись вона закінчиться, а кількість рейсів між нашими країнами – тільки зросте. Годуємо цю пандочку, тут обіцяє бути цілий пандопарк.

Всім триматися і до завтра!