Від редакції
Даний матеріал надіслано Сергєм Заікіним. Ми його перевірили на плагіат і отримали результат 100 відсотків унікальності тексту, отже пропонуємо вашій увазі його у тому вигляді, в якому і отримали, без редагування.
Із серії «До вранішнйої кави»
(Чорний Черемош це річка така, на Західній Україні)
Автор невідомий. Кажуть діди, що це дійсно трапилося в стародавні часи, та діди переказували цю легенду своїм онукам з покоління у покоління…
Коли Господь Бог творив наш світ і землю нашу, то він, Всесильний і Всеблагий, шість днів не їв, не спав, ретельно працював, рук не покладав, а коли вже все зробив, то побачив, що воно добре, то пішов відпочити.
Приліг, але щось йому нейметься. Він встав, подивився на землю а там мавпи! Та усі такі банькаті, вухаті, носаті, губаті, зубаті, череваті, цицькаті, дупаті, волохаті, брудні, вошиві, верещать, одна з одною лаються, лайном одна в одну кидаються, в грязюці копирсаються, все трощать, все ламають.
Господь Бог як закричить: «Мавпи! Шикуйсь!».
Ну мавпи всі вишикувались, Бог все ж таки.
«Мавпи!» каже Господь «Що ви робите? Нащо ж ви все псуєте та ламаєте? Живіть як люди! Щоб завтра ж мені жили як люди! Якщо завтра ви не будете жити як люди, то клянуся що оце власною правицею геть усіх знищу нанівець!».
Господь Бог мавп відпустив, і пішов та ліг спати. Втомився, створюючи світ.
http://defence-line.org/2018/08/legenda-chornogo-cheremoshu/#more-26914