У країни з’являється вікно можливостей для проведення глибоких реформ, що більшою мірою залежить від нової влади, проте і від Заходу.

29 серпня відбудеться скликання новообраного парламенту України. У країни з’явився унікальний шанс на зміни, що головним чином залежить від президента, парламенту і невдовзі призначеного уряду, та важливу роль тут грає і Захід. Україна отримає вікно можливостей для проведення глибоких реформ, але такі вікна зрідка тримаються відкритими довго. Заходу необхідно пристати і посприяти, поки вони відкриті.

Перша порада Заходу — радше допомагати, а не гальмувати. Президент Володимир Зеленський і його головні радники очевидно дали зрозуміти, що хочуть здійснити ключові реформи швидко. Одним із перших на голосування в новому парламенті поставлять ідею, чи варто скасувати депутатську недоторканність, як вимагав Зеленський у своїй інавгураційній промові. Потенційний новий генпрокурор Руслан Рябошапка хоче зробити прозорим керівництво Генпрокуратурою і ретельно реформувати цю дисфункціональну інституцію. Сильні голоси в команді Зеленського виступають за те, щоб скасувати одіозний департамент «К», що розслідує в СБУ організовану злочинність та корупцію. Під час свого недавнього візиту до Туреччину президент оголосив, що цього року хоче зняти мораторій на продаж землі.

Захід не повинен виражати стурбованість щодо швидкості реформ у життєво необхідних сферах і закликати почекати, як він це робив у минулому. Більше за все тривожить Венеціанська комісія у складі нині дискредитованої Ради Європи. Її члени включають суддів з таких диктатур як Азербайджан та Росія. Не дивно, що Венеціанська комісія завжди закликає до повільних, часткових і неповних реформ, і несе величезну відповідальність за новий Верховний Суд України, 44-м з 193 суддів якого бракує об’єктивності. Вона могла розчистити цей суд. Україні слід перестати консультуватись з цією порочною організацією. Натомість іншим незаплямованим західним утворенням на кшталт ЄС чи G7 варто зайняти її місце.

У 2000 році Україна приватизувала 80% усіх сільськогосподарських земель, роздавши її членам колективних господарств. На жаль, було введено щорічний мораторій на продаж цих приватних земельних ділянок і його щоразу продовжували на рік чи два. Час зупинити цей цирк. Протягом усього терміну повноважень президента Петра Порошенка точились дискусії щодо пом’якшення мораторію за допомогою різноманітних пілотних програм з продажу решти державних земель. Терпіння українців закінчилось і нині мораторій протирічить Конституції. Бенефіціарами цієї заборони є великі землевласники, які орендують десятки тисяч гектарів землі за дуже дешеву плату. Світовий банк — міжнародна організація, що відповідає за консультації з питань земельної реформи — повинен підтримати швидкі зміни.

Однією з найбільших поразок минулих п’яти років стала приватизація. Україна досі має 3350 державних підприємств. 100 найбільших цінних повинні бути з обережністю приватизовані, їх корпоративне управління — покращене, а решта 3250 підприємств чи їх руїни мають бути виставлені на аукціон якнайшвидше. Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовому Банку і USAID слід ретельно консультувати весь цей процес.

Найбільш важливою міжнародною фінансовою інституцією у цій мішанині є Міжнародний валютний фонд, і він діє дуже швидко. Щойно новий уряд буде сформований — сподіваємось, у вересні — МВФ слід заключити три- чи чотирирічну угоду (що мовою Фонду зветься розширене фінансування), за якою Україна отримуватиме кредити у щонайменше 2 мільярди доларів на рік. Україна вже забезпечила макроекономічну стабільність, але Національний Банк і Міністерство фінансів потребують моральної, технічної та фінансової підтримки, аби триматись так і надалі.

Якщо Україна зуміє здійснити всі ці найбільш необхідні реформи цієї осені, на зиму основну увагу слід приділити інвестуванню. Україні необхідні великі інвестиції як у приватному, так і державному секторі. У державний Світовому Банку, ЄБРР, і Європейському інвестиційному банку слід вкластись чимало. Щодо розвитку приватного інвестування, то вкрай важливо, щоб свою діяльність активізували експортні кредитні та страхові установи на кшталт Експортно-імпортного банку США і Корпорації зарубіжних приватних інвестицій.

Само собою зрозуміло, що багато задач також лежить на ЄС та агентствах двосторонньої допомоги на кшталт Міністерства міжнародного розвитку Великобританії та Шведського агентства з питань міжнародної співпраці та розвитку. Вся українська державна влада потребує реформування, і успішна децентралізація має бути закінчена. Звісно ж, освіта та охорона здоров’я — це важливо, проте саме зараз варто зосередитись на основах держави.

Це, можливо, найбільший шанс України сьогодні. Захід має посприяти їй у цьому як можна краще.

Джерело

https://startko.co.ua/9641/irinka/