21 жовтня 71 рік тому, пройшла наймасовіша депортація населення Західної України до Сибіру. Впродовж доби вивезли близько 27 тисяч сімей “активних націоналістів та бандитів”.

Після завершення радянсько-німецької війни, діяльність Української повстанської армії спрямовувалась проти радянських владних структур. Занепокоєне складною ситуацією в Західній Україні, політичне керівництво СРСР постійно шукало нові форми нейтралізації повстанського руху. Саме депортація стала потужним та ефективним інструментом для розправи з «інакомисленням» українців.

 

«Глибоке очищення» західноукраїнських земель від симпатиків ОУН і УПА продовжилося і в наступному році. Примусової депортації у 1945 році зазнали 7 393 родини повстанців у кількості 17 497 осіб. 

Найбільша депортація населення із Західної України відбулася в жовтні 1947 року. Вона увійшла в історію під кодовою назвою операція «Захід» («Запад»).

Задум провести чергову і наймасштабнішу репресивну акцію належить заступнику міністра державної безпеки СРСР генерал-лейтенанту С.Огольцову та міністру державної безпеки УPCP генерал-лейтенанту С.Савченку, які в спільному листі на ім’я міністра держбезпеки СРСР генерал-полковника В.Абакумова від 24 травня 1947 року просили дозволу від МДБ СРСР продовжити депортаційну практику, мотивуючи своє прохання таким чином:

Виселення сімей оунівців та бандитів, як показав досвід, стало вельми ефективним засобом боротьби з оунівським підпіллям та бандитизмом, значною мірою сприяло розкладанню підпілля та банд, викликало явку з повинною, ускладнювало оунівським керманичам вербовку нових членів ОУН та бандитів, штовхало тих, хто з’явився з повинною, на активну боротьбу з бандами, скорочувало базу пособників, так як місцеве населення, боячись такої репресії, як виселення сімей, відмовлялось надавати бандитам матеріальну допомогу.

Ініціативу силових структур завдати чергового удару по «націоналістичному підпіллю» підтримало політбюро ЦК ВКП(б) своїм рішенням від 13 серпня 1947 року (П59/123). На виконання постанови вищого політичного керівництва країни міністр державної безпеки СРСР В.Абакумов 22 серпня 1947 року видав наказ за № 00430 «Про виселення сімей засуджених, убитих, перебуваючих на нелегальному становищі, активних націоналістів та бандитів з території західних областей України».

У секретному наказі, зокрема, зазначалось: Начальнику Головного Управління військ МДБ СРСР генерал-лейтенанту Бурмаку для проведення операції додатково виділити та направити у розпорядження Міністра Державної Безпеки УРСР генерал-лейтенанта Савченко: 24-й мотострілецький полк; 2 батальйони 260 стрілецького полку 5-ї дивізії; 26-й стрілецький полк 4-ї дивізії; батальйон 284-го стрілецького полку 7-ї дивізії; 2 батальйони 8-го мотострілецького полку; 2 батальйони 13-го мотострілецького полку та Саратовське училище військ МДБ.

Всього в операції «Захід», що почалася о шостій годині ранку 21 жовтня, було задіяно 15 750 осіб керівного складу силових відомств та близько з 30 тисяч солдат. Акція насильного переміщення великої кількості людей розроблялася співробітниками МДБ за всіма канонами військової операції.

О шостій годині ранку в помешкання увірвалися озброєні військові, проводили обшуки, конфіскували (грабували) майно й давали не більше півгодини на збір. У кожній хаті складали протокол опису майна, в який записували все, що підлягало конфіскації.

Кандидат історичних наук Нестор Мизак у матеріалі «Велика депортація», що був опублікований у газеті «Нація і держава» у 2005 році, описує історію І. Чубак із села Мушкатівки, Борщівського району.

День 21 жовтня мені ніколи не забути — то була страшна наруга над невинними людьми. Мого батька В. Чубака — старого, хворого — забрали з ліжка. Сестра, 1923 р.н., теж не могла ходити, то її посадили на воза. Мама мала 73 роки. Також забрали. Наказали на всіх чотирьох взяти 200 кг вантажу.

Конвойні війська оточили станцію. Людей почали вантажити у вагони дуже швидко. В одинарні — по 10—20 сімей, у дубельтові — по 18—20. Вранці ешелон вирушив до Сибіру.

Результати операції «Захід» було підбито у кінці жовтня 1947 року. Міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов у листі на ім’я заступника голови Ради міністрів СРСР Л.Берії доповідав про вилучення протягом доби із західних областей України 26 682 сімей спецпереселенців або 76 192 особи, в тому числі чоловіків – 18 866, жінок – 35 152, дітей – 22 174.

Майно, що належало виселеним, було конфісковано та передано колгоспам. На всіх депортованих чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. З них у примусовому порядку було направлено на підприємства вугільної промисловості 21 380 сімей (60 814 чол.).

Крім того, 5 264 сім’ї (15 202 особи) «активних українських націоналістів» під конвоєм були направлені в Омську область для роботи на промислових підприємствах та у сільському господарстві.

Зусилля співробітників МДБ СРСР у проведенні наймасовішої депортаційної акції на теренах Західної України були оцінені в Кремлі. "За успішне виконання спеціального завдання Уряду" по боротьбі з націоналістичним підпіллям в Західній Україні були нагороджені керівники та виконавці операції – 1 708 осіб, із них орденом Червоного Прапора – 49, орденом Вітчизняної війни І ступеня – 193, орденом Вітчизняної війни II ступеня – 272, орденом Червоної Зірки – 572, медаллю «За відвагу» – 523, медаллю «За бойові заслуги» – 9 926.

У 1944-1953 роках виселяли всіх, хто навіть найменшою мірою міг бути причетний до визвольного руху.

Жовтнева депортація 1947 року залишила по собі тисячі таких спогадів. Важка і гірка доля українських селян закарбувалася в історії України загалом і Буковини зокрема. Згідно з архівними даними з Чернівецької області вивезли 3774 родини, або ж 11 тисяч 925 чоловік, без врахування останньої хвилі репресій. І без врахування тих, хто загинув чи був засуджений до тривалих термінів ув’язнення через участь у повстанській боротьбі, розстріляних без суду і слідства випадкових учасників подій, без тих, хто загинув під час голодомору 1946-47 років, без розстріляних чи арештованих при спробі перетину кордону, котрих тисячі і десятки тисяч

Широка громадськість дізналася про саму масову депортацію населення Західної України лише в часи «горбачовської перебудови».

Фото з відкритих джерел

http://press-centr.com/ua/news/34292_Hore-priyshlo-o-shostiy-ranku-71-rik-tomu-vidbulasya-naymasovisha-deportatsiya-ukrantsiv-u-Sibir-FOTO