Информационное сопротивление

І все-таки: в началі було Слово!
І все-таки: начальний дух — Любов!..
Євген Маланюк

14 березня за григоріанським календарем 71 день року. До кінця року залишається 292 дні.

За старим стилем 14 березня — перший день весни, який називається на честь Явдохи–Весновки. За народним повір'ям, саме ця Свята жінка опікується у Бога весною.

За цим днем люди вгадували не лише, якою буде весна і літо, але й наскільки врожайним буде рік. Спостерігаючи за погодою цього дня підмічали, якщо сонячно – вродить пшениця, а похмуро – просо і гречка.

Також сонячна погода на Явдохи обіцяла врожай на огірки. А городники «під Явдоху» сіяли розсаду капусти, вважаючи, що вона вже не буде боятися морозів. І ще люди вірили, що цього дня прилітають ластівки і говорили: «Ластівки прилітають – весну обіцяють».

За церковним календарем 14 березня вшановують преподобну мученицю Євдокію, мученицю Антоніну, преподобного Мартирія Зеленецького, мучеників Нестора і Тривимія, мучеників Маркелла і Антонія і преподобну Домну Сирійську.

Іменинниками 14 березня є:
Антоніна, Євдокія, Антон, Нестор, Домна.

14 березня народились:
1821 — Петро Селецький, український композитор, мемуарист;
1891 — Амвросiй Бучма, видатний український актор i режисер. В 1936-54 — актор i режисер Київського театру iм.I. Франка.

Події 14 березня:
1917 — у Києві розпочався з'їзд кооператорів Київщини (тривав 2 дні). Резолюцією з'їзду було проголошено курс на автономію України та організацію у селах сільських комітетів для забезпечення реалізації політики Української Центральної Ради на місцях;
1990 — У Стрию Львівської області вперше у радянський час підняли український національний (синьо-жовтий) прапор над адміністративною будівлею — міськвиконкомом.

Чи знаєте ви, що:

Не так уже й багато ми знаємо, як не дивно, про корінного полтавця, українця Миколу Гоголя. Наприклад, мало кому відомо, що Гоголь, зупиняючись у німецьких готелях, підписувався як «Гоголь-українець».

Гоголя не любили в Росії, бо Україну він показував героїчною і красивою, а Московщину нерозумною і дикою. «Киньмо Московщину… Для кого ми працюємо?… Поїдемо до Києва, адже він наш, не їхній», — писав він у листі до другого українця — Михайла Максимовича, видатного нашого вченого-природознавця, історика, філософа, фольклориста.

Аліна Астахова, «Рідна країна»