Информационное сопротивление

 

"У повсякденному спілкуванні Буш доброзичливий, уважний до оточення, дорожить дружбою. Люди, які знають президента особисто, стверджують, що політичні переконання, абстрактні ідеї, теорії, партійна належність значать для Буша незрівнянно менше, ніж дружба, яку він ставить в один ряд із обов’язком перед країною й вірністю сім’ї".

41-й президент Сполучених Штатів Америки Джордж Буш-старший відвідав Радянський Союз 30 липня 1991 року, а Україну — наступного дня. До цієї події КГБ УРСР підготував узагальнену характеристику Буша та його дружини Барбари для партійного керівництва УРСР.

Довідки включали досить докладну біографію, перебіг політичної кар'єри, інтереси, захоплення та психологічний портрет подружжя. Що дивно — при читанні документів, складається враження, що його укладачі місцями навіть захоплюються особистостями американського президента та першої леді США.

Кагебісти не навели в характеристиці на Буша жодного серйозного компромату. Не можна тут знайти й типових для радянської риторики кліше про "американський імперіалізм", "капіталістичних акул" тощо. Коротше кажучи, нехай за себе промовлять самі документи, що зберігаються в Галузевому державному архіві СБУ.  

------------

Про деякі політико-психологічні риси президента США Джорджа Буша

Аналізуючи особливості особистості та світогляду 41-го президента США, американські політологи й політичні експерти відзначають, що найбільш відмінною рисою Дж. Буша є відсутність у нього чітко вираженої системи політичних переконань та ідеологічних засад.

Діяльність Буша в політичному й діловому світі свідчить про те, що господар Білого дому – прагматик "до нутра кісток". Цю свою рису, здатність перевтілюватися, підлаштовуючись під погляди й настрої тих, хто стояв на щабель вище, Буш демонстрував протягом усієї своєї кар’єри.

Перша сторінка характеристики Джорджа Буша

Джордж Герберт Вокер Буш народився 12 червня 1924 р. в невеликому містечку Мілтон (штат Массачусетс — Bay State) у родині визначного фінансиста, партнера великого нью-йоркського банкірського дому "Браун Бразерс Гаррімен", який був обраний у кінці життя до Сенату США і став одним із лідерів поміркованого крила Республіканської партії.

По закінченні середньої школи Дж. Буш навчався у Військовій академії Філліпса в м. Андовері [помилка — Академія Філліпса є цивільною школою — ІП], відтак служив у морській авіації, брав участь у бойових діях на Тихому океані, був наймолодшим пілотом ВПС США.

 Джордж Г. Буш - пілот військово-морської авіації США, 1942 рік. Фото: achievement.org

Проявив особисту мужність, відзначений нагородами. У ході одного з бойових вильотів його бомбардувальник збили над океаном.

З екіпажу в живих лишився він сам, його підібрав підводний човен. Цей випадок, за зізнанням президента, справив серйозний вплив на формування його особистості, породив у нього підвищену життєстійкість, здатність психологічно налаштовуватися на вихід із кризових ситуацій, долати провали й невдачі.

Після демобілізації у званні лейтенанта в 1945 р. вступив до престижного Єльського університету, який закінчив з відзнакою, отримавши диплом спеціаліста в галузі економіки.

У роки навчання в університеті ввійшов до вузького кола американської еліти, створив стійку систему ділових зв’язків, яку згодом уміло використовував в інтересах своєї кар’єри.

Тоді ж Буш вступив до студентського масонського товариства "Череп і кості", члени якого дають клятву сприяти одне одному в "досягненні висот обраних професій".

У 1948 році переїхав за порадою батька до Техасу, де почав самостійну підприємницьку діяльність у нафтовому бізнесі. Створена в 1953 р. фірма Zapata Offshor Company під його керівництвом невдовзі перетворилася на потужний концерн. Ще не досягнувши 30 років, він став мільйонером.

У подальшому Буш примножував свої статки, хоча гонитва за грошима ніколи не була його головною життєвою установкою.

Активною політичною діяльністю почав займатися з 1958 року. В 1963—64 рр., будучи головою організації Республіканської партії в Техасі, підтримував ультраконсервативного сенатора [Баррі] Голдвотера. В 1964 р. балотувався на виборах у Сенат під гаслом "Прибрати лібералів із Вашингтона", але не здобув потрібної кількості голосів.

У 1966—70 рр. двічі обирався  членом палати представників Конгресу. За протекцією друзів батька на Капітолійському пагорбі зразу ж увійшов до складу впливового комітету з пошуку коштів для виконання бюджету. Зблизившись у цей період із президентом Ніксоном, Буш змінив свої погляди в бік більшої поміркованості. За порадою Ніксона в 1970 році виставив свою кандидатуру на виборах до Сенату, але знову програв.

Щойно обраний конгресменом Джордж Буш-старший і його дружина Барбара святкують перемогу, 1966 рік. Фото: achievement.org 

Лояльність Буша і його готовність поступитися політичною кар’єрою заради інтересів партії були винагороджені Ніксоном: він призначив його постійним представником США при ООН у ранзі члена кабінету. Нічим помітним на цьому посту Буш себе не проявив.

У 1973—74 рр. за рекомендацією Ніксона Буша вибрали головою Національного комітету Республіканської партії. Зберігаючи вірність президентові, він багато зробив, щоб попередити розкол у партії у важкий для неї час Вотергейтського скандалу.

Чималу роль у цьому зіграло його вміння підлаштовуватися до ситуації, яка складається, знаходити точки дотику і з правим крилом партії, і з помірковано консервативним угрупованням.

У 1974—1975 рр. очолював місію зв’язку США в Пекіні, активно втілював у життя концепцію "двох Китаїв".

Президент США Річард Ніксон і конгресмен Джордж Буш під час з'їзду на підтримку кандидатури Буша в Сенат у м. Маршалл, Техас, липень 1970 року. Фото: achievement.org 

У 1975—1977 рр., будучи директором ЦРУ, доклав чималих зусиль, аби зберегти агентство від скандальних викриттів,  які проводив Конгрес щодо незаконних таємних операцій американської розвідки за кордоном, включаючи політичні вбивства, підготовку до повалення небажаних для США політичних режимів тощо.

На цій посаді він також сприяв завищенню розвідувальних оцінок військової потуги Радянського Союзу, нагнітанню в країні психозу навколо "зростання радянської воєнної загрози".

Пішовши з ЦРУ, певний час був у складі Тристоронньої комісії, яка об’єднувала найбільш впливових представників капіталістичного світу.

У 1980 р. після поразки в боротьбі за висування кандидатом Республіканської партії на президентський пост як визначного представника центристського угруповання в партії його запросили балотуватися в віце-президенти по одному списку з Рейганом.

 Джордж Г. Буш дає присягу як директор Центрального розвідувального управління, січень 1976 року. Фото: achievement.org

За деякими даними, у результаті домовленості, досягнутої між прихильниками Буша й Рейгана, він уже тоді заручився згодою президента підтримати його кандидатуру на президентську посаду після закінчення терміну власного перебування в Білому домі.

За час перебування на посаді віце-президента проявив себе як один із найбільш компетентних діячів адміністрації Рейгана у сфері зовнішньої політики. Першим серед американських віце-президентів був призначений керівником спеціальної групи з управління в кризових ситуаціях.

Входив до групи планування політики в галузі національної безпеки, курував роботу комісії по боротьбі з контрабандою наркотиків.

Наявність зовнішньополітичного досвіду, вміння керувати, навички аналізу складних проблем і здатність швидко ухвалити потрібне рішення, за оцінкою американських політологів, багато в чому полегшують діяльність Буша як глави Білого дому.

Цьому ж сприятиме властивий йому м’який стиль міжособистісних стосунків. Він не нав’язує свою точку зору, а уважно вислуховує співрозмовника, чітко й обґрунтовано аргументує свою думку, переконує людей, апелюючи до їх логічного мислення.

Полюбляє розмовляти з підлеглими сам на сам, надаючи перевагу особистому спілкуванню перед паперовим.

Офіційний портрет президента Рональда Рейгана і віце-президента Джорджа Буша-старшого, 16 липня, 1981 року. Фото: achievement.org

Не боїться делегувати повноваження помічникам і, як правило, не втручається в деталі тих чи інших питань, залишаючи за собою рішення лише найважливіших і найскладніших проблем.

Його стиль керівництва – щось середнє між "картерівським", який передбачав особисту залученість президента у всі питання, і "рейганівським", коли більшість проблем вирішували за президента його помічники.

Вимагає від своїх радників докладної інформації для того, щоб розглянути досліджуване питання з усіх боків. За його словами, кожний день розмовляє зі співробітниками розвідки, що допомагає йому орієнтуватися особисто. Цю практику Буш продовжує і в Білому домі.

Уміє схопити суть інформації, яку повідомляють, часто ставить запитання, добре запам’ятовує різноманітний фактаж. Найбільш оптимальним рішенням вважає найменш ризиковане. За оцінкою американських психологів, його мисленню в цілому притаманні гнучкість, витонченість та значний аналітичний потенціал.

У повсякденному спілкуванні Буш доброзичливий, уважний до оточення, дорожить дружбою. Люди, які знають президента особисто, стверджують, що політичні переконання, абстрактні ідеї, теорії, партійна належність значать для Буша незрівнянно менше, ніж дружба, яку він ставить в один ряд із обов’язком перед країною й вірністю сім’ї.

Його вирізняють самодисципліна й жорсткий контроль над собою. Холоднокровний, не впадає в паніку від тимчасових невдач, не прагне шукати винних.

Енергійний і працездатний, терплячий. Честолюбний і амбіційний, прагне до самоствердження. Ставлячи перед собою мету, упевнено йде до її досягнення, заради чого деколи не цурається використання й нечесних прийомів.

 8 листопада 1988 року Джорджа Буша обрали 41-м президентом США. Фото: achievement.org

У складних ситуаціях, однак, відчуває сумніви, важко виношує рішення, які приймає. У такі періоди страждає на безсоння.

Доволі сентиментальний. Може просльозитися під час перегляду фільму чи вистави, любить хоровий спів, балет, музичні комедії, традиційну народну музику в стилі перших поселенців.

З-поміж фільмів надає перевагу детективам і вестернам. У вільний час читає гостросюжетні романи, а також книги, зміст яких перегукується з його власним минулим. Захоплюється рибною ловлею, по телевізору дивиться переважно спортивні передачі.

Відповідно до результатів медичного огляду в травні 1988 року, Буш перебуває у відмінній фізичній формі. У 1960 і 1966 рр. переніс виразку дванадцятипалої кишки, рецидивів не було.

 Джордж Буш-страший відвідав Радянський Союз 30 липня 1991 року. Переговоривши з президентом СРСР Михайлом Горбачовим у Москві, Буш 1 серпня 1991 року прибув до Києва. Тут його зустрічав Голова Верховної Ради УРСР Леонід Кравчук Фото: archytector.livejournal.com

У 1986 р. йому зробили операцію з видалення невеликої ракової пухлини на лівому боці обличчя. Страждає на сильну алергію на бджолині укуси, які являють загрозу для його життя. З 1983 р. регулярно отримує ін’єкції для підвищення імунітету до бджолиної отрути.

Намагається підтримувати себе в добрій спортивній формі. Регулярно бігає підтюпцем по 3-4 км. Утримується від вживання спиртних напоїв. Не курить. Належить до єпископальної церкви.

Протягом 43 років одружений із Барбарою Буш, донькою колишнього президента видавничої корпорації "Мак-Колл". За словами його близьких друзів, зберіг до дружини теплі почуття.

І все ж таки, на відміну від Рейгана не схильний посвячувати дружину в подробиці своєї політичної діяльності. Про висунення сенатора [Джеймса Денфорта] Квейла, наприклад, вона дізналася тільки з повідомлень телебачення.

Буш має 4-х дорослих синів і дочку, десять онуків і внучок. Особисті статки оцінюються у близько 2,2 млн доларів.

Буш не хотів повторення на теренах СРСР розпаду за югославським сценарієм із війнами та етнічними чистками. Тому, виступаючи з трибуни Верховної Ради УРСР, американський президент закликав українських політиків підтримувати Горбачова, підписати новий союзний договір та виступив проти підтримки "суїцидального націоналізму, заснованого на етнічній ненависті".

Згодом, американські ЗМІ назвуть цю промову "одною з найгірших, що коли-небудь була виголошена американським посадовцем". Виступ одержав іронічну назву "Котлета по-київськи".

Змінить своє ставлення до України і сам Буш-страший: "Сполучені Штати вітають історичний вибір на користь свободи, зроблений новими державами Співдружності. Незважаючи на потенційну можливість нестабільності і хаосу, ці події явно відповідають нашим інтересам" (із заяви президента США Джорджа Буша 25 грудня 1991 року).

Фото: Укрінформ

 

 

------------

Довідка на дружину президента США Барбару Буш

Барбара Буш народилася 8 червня 1925 року в передмісті Нью-Йорка Рай [точніше, вона там зростала, а народилася в районі Квінс у Нью-Йорку — ІП] . ЇЇ батько, Марвін Пірс, був заможною людиною, видавцем жіночого журналу "Мак-Коллс" [McCall's], доводився внучатим племінником Франкліну Пірсу, який був президентом США в 1853—1857 роках. Мати Барбари весь час віддавала вихованню чотирьох дітей і веденню господарства.

Барбара Буш відвідувала привілейовану школу, в молодості захоплювалася тенісом і гольфом. Із майбутнім чоловіком познайомилася, коли їй було 16 років (у 1942 році). Улітку 1943 року потайки від батьків вони заручилися. Обвінчалися 6 січня 1945 року. Одразу після заміжжя Барбара Буш залишила навчання в коледжі і з тих пір не намагалася завершити вищу освіту, повністю присвятивши себе чоловікові, дітям і дому.

Перша сторінка довідки на Барбару Буш

У Бушів п’ятеро дорослих дітей: Джордж, 43 роки, Джон, 37 років, ніл, 33 роки, Марвін, 32 роки, Дороті, 30 років, десятеро внуків.

Барбара Буш пережила дві трагедії: у 1949 році в автомобільній катастрофі загинула її мати, в 1953 році від лейкемії у віці трьох років померла донька Робін. Після смерті дочки Барбара Буш почала сивіти.

Барбару Буш вирізняє рівне й доброзичливе ставлення до навколишніх. Вона вдумлива, розважлива в судженнях і оцінках, практична. Висловлюється досить відверто. Їй небайдужа думка про неї інших людей, але вона не прагне справити зовнішнього ефекту.

Барбара Буш розумна, впевнена в собі. Вона не приховує свого віку, майже не вживає косметики, не фарбує волосся, не  користується в підборі вбрань послугами модельєрів-знаменитостей, але вдягається елегантно й зі смаком. Носить сукні 50-52 розміру. Щоденно хоча б годину приділяє фізичним вправам. Невибаглива в їжі, любить китайську кухню.

Родина Бушів удома в Техасі, початок 1950-х років

Останнім часом почали надходити повідомлення про погіршення здоров’я Б. Буш. Ідеться про розлад ендокринної системи. Аналогічні проблеми має й сам президент.

Б.  Буш притаманне почуття гумору. Вона часто жартує над собою, кепкує з чоловіка. При цьому вона близько до серця сприймає все, що пов’язане з її чоловіком. Нападки чи критика на його адресу можуть вивести її з рівноваги, вона довго пам’ятає про такі образи.

Барбара Буш має власну думку з багатьох політичних питань, однак уникає висловлювати політичні оцінки, якщо вони не збігаються з думкою чоловіка. Разом із тим, вона обговорює з Джорджем Бушем практично всі питання, аж до політичних і кадрових. Відзначається, що дружина президента добре розбирається в людях, легко бачить тих, хто нещирий.

Барбара Буш в оточенні своїх рідних, початок 1960-х років 

Барбара Буш бере участь у благодійній діяльності по боротьбі з раком, є почесною головою Американського товариства лейкемії, входить у ради керівників інших організацій, проявляє стурбованість становищем дітей, цікавиться проблемами СНІДу, бездомних, громадянськими правами. Барбара Буш відвідує лікарні для дітей із тяжкими захворюваннями, притулки для бездомних.

Барбара Буш багато читає (хоча здебільшого детективні романи). У 1984 році вона написала й оприлюднила книгу "Історія Сі. Фреда" [C. Fred's Story], у якій зображено життя столиці США через сприйняття собаки Бушів. Книга мала успіх, а прибуток від продажів Барбара Буш передала на потреби благодійних організацій по боротьбі з неписьменністю.

На діяльність дружини президента США з бюджету виділяється 350 тис. доларів на рік. В апарат дружини президента входять: начальник апарату, його помічник, особистий секретар і помічник із особливих доручень.

27.07.1991

 

Переклав Ігор Бігун

http://www.istpravda.com.ua/articles/2018/02/2/151989/

facebook twitter g+

 

 

 

 

Наши страницы

Facebook page Twitter page Google+ page

Login Form

ПОМОЩЬ ПРОЕКТУ!

ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!
Вы можете оказать финансовую помощь нашему проекту на развитие и поддержку, перечислив денежные средства с банковской карты через LIQPAY:
Спасибо! Мы Вам очень признательны!