Информационное сопротивление

8df4d85182ca25c078ad3bad00ac8378_l.jpg (188.3 Kb)

Richard Milne, Caroline Binham, The Financial Times, 05.10.2018 

«Вигідні дзеркальні угоди» використовували для виведення грошей з території Московії.  

Лише протягом одного з років, Danske Bank провів «дзеркальних угод» (mirror trades) для московських замовників на €8,500,000,000. Про це йдеться у службовій записці, яка дозволяє по-новому глянути на маштаб та тактику скандалу щодо відмивання €200,000,000,000.  

Документи вказують, наскільки ризикованою була та «дуже вигідна» стратегія, не в останню чергу через те, що банкірам Danske Bank нічого не було відомо про осіб кінцевих замовників і вони взагалі не дуже розуміли, як такі величезні суми грошей правильно виводити з Московії.  

Хоча так звані «дзеркальні угоди» (купівля цінних паперів за рублі, а потім продаж їх за іноземну валюту, наприклад долари США) є законними, та вони є дуже тривожним маркером для прокурорів, що розслідують відмивання грошей.  

Після того як зранку в п'ятницю Тhe Financial Times опублікувала деталі цієї схеми, акції Danske Bank впали ще на 10% до DKr148.7 — до свого чотирічного мінімуму. Загалом, через скандал, що вибухнув вісім місяців тому, вони впали на 43%.  

Записка Danske Bank, яка попала на очі FT, визначила, що цей банк на «дзеркальних угодах» заробив €10,000,000 лише протягом 2013 року — шляхом використання державних облігацій Московії, аби дозволити своїм клієнтам здійснювати міжнародні оплати «швидше, дешевше та надійніше». 

«Існує потенційний ризик для репутації банку, якщо стане відомим, що він сприяв витоку капіталу з території Московії», — йдеться у документі. — «У будь-якому разі це ризик для інших видів нашого бізнесу для нерезидентів, де потік валюти завжди йде від Московії [….] З огляду на високі прибутки від такого рішення, прибуток від такого ризику виглядає дуже привабливим».

Маштаб цих «дзеркальних угод» створює ще більший тиск на Danske Bank та його керівництво через скандал, який уже коштував посади Томасу Борґену, CEO установи, а також спричинив початок розслідувань у щонайменше шістьох країнах, зокрема у США — місцевим міністерством юстиції, після того як банк визнав, що €200,000,000,000 в рублях та інших валютах пройшли через його маленьке естонське відділення. 

 

Danske Bank відмовився коментувати ситуацію. Позаяк документи, використані для написання цього матеріалу, не мають дати, звіт Danske Bank про цей скандал відповідає записці з тотожним формулюванням, поширеній ще у жовтні 2013 року. 

 

У тому звіті вказано, що угоди використали для 10 замовників, які були посередниками для інших замовників, про яких сам банк не мав «повної інформації». У звіті також йдеться про те, що перший варіант записки містив у собі інформацію про ризики відмивання грошей, яку потім вилучили з кінцевої версії. 

 

У документі й справді говориться, що ризики можна пом'якшити, лише дозволивши угоди, де існувала б відповідна супровідна документація про те, що їх здійснено для оплати певних товарів та послуг, та шляхом обмежень щоденних обсягів. 

Оцінку кількості цих «дзеркальних угод» здійснено фахівцями FT. За документами, 60% прибутку Danske Bank, тобто €6,000,000, надійшло від сплати комісії 0,07-0,1 %, що означає, що у 2013 році «дзеркальні угоди» сягали від €6,000,000,000 до €8,500,000,000.  

Невідомо, скільки саме було грошей переказано в інші роки, але в записці зазначено, що «вирішення проблеми ймовірно є тимчасовим, позаяк правила регулювання на Московії можуть в будь-яку мить змінитися, аби повністю узаконити вказані схеми».  

Так і трапилося після того, як було змінено правила на початку запровадження санкцій Заходом. 

Органи США, які розпочали кримінальне розслідування щодо DanskeBank, зацікавилися «дзеркальними угодами» раніше: Deutsche Bank (найбільший банківський концерн Німеччини зі штаб-квартирою у Франкфурті-на-Майні) отримав від влад США та Великої Британії штраф у розмірі $630,000,000 за використання «дзеркальних угод» для відмивання $10,000,000,000 зі свого московського офісу між 2011 та початком 2015 року.  

Deutsche Bank був одним із банків-кореспондентів для транзакцій естонського відділення Danske Bank, проте розірвав з ним стосунки у 2015 році, побоюючись великої кількості «сумнівних клієнтів». 

Данська газета Berlingske повідомила, що кілька посередників, з якими співпрацював Deutsche Bank, також були клієнтами згаданого вище естонського відділення, зокрема йдеться про IC Financial Bridge. Головним акціонером цієї компанії був Алєксандр Пєрєпілічний, московський бізнесмен, який згодом став інформатором; і який раптово помер у 2012 році під час пробіжки біля свого дому у заможному районі Surrey в південній частині Лондона.  

Записку написали два колишніх банкіри з естонського відділення, Юрій Кідяєв та Говард Вілкінсон, для виконавчого комітету цього відділення 

Пан Вілкінсон, директор з маркетингу в естонському відділенні Danske Bank, пізніше написав кілька листів для керівництва банку в Копенгаґені, заявивши про статус інформатора та поскаржившись на відмивання грошей у його відділенні. 

Він звинуватив Danske Bank у тому, що той вів справи зі сумнівними компаніями, зареєстрованими у Великій Британії, але серед кінцевих власників яких був член родини Владіміра Путіна, московського президента, працівник московських розвідувальних органів. Звісно, Кремль заперечив будь-який зв'язок між Путіним та Danske Bank.  

Стівен Когн, американський правник пана Вілкінсона, сказав, що його клієнт не бачив фінальної версії записки, і що в попередній версії він ясно написав, що він був відповідальним за аналіз ринків, а не за боротьбу проти «брудних грошей» чи інші клієнтські аспекти.  

«Зокрема, пан Вілкінсон написав те, що викинули з фінальної версії записки, яку згадують у звіті банку. В цьому формулюванні йшлося: «І таким чином це рішення потенційно можна було використати для відмивання грошей». Пан Вілкінсон ніколи не бачив кінцевої версії документа і не брав участі в зустрічі, на якій його обговорювали». 

Пан Кідяєв підтвердив, що «брав участь у написанні записки» і надіслав інші запити до Danske Bank. 

Ґрагам Барров, незалежний консультант та колишній регулятор, сказав, що записка містить «елементи, які (принаймні для експерта з питань «брудних грошей») викликають питання. Не вистачає надійних фактів щодо кінцевого джерела ресурсів, це раз. Дещо недбалий підхід до ідентифікації кінцевих клієнтів, це два».  

Дзеркальні угоди продублювали у внутрішніх проводках як «рішення» чи «оборудка з облігаціями». Вони полягали у тому, що клієнт платив рублями посередникам, які у свою чергу купували московські державні облігації, які потім переводили на рахунок Danske Bank у Citi Bank в Москві. Потім посередник продавав їх DanskeBank, який у свою чергу негайно кредитував рахунок цього посередника. А вже потім він оплачував постачальника замовника. 

Оборудки з облігаціями банк розслідував ще на початку 2014 року, разом і зі звинуваченнями Вілкінсона. Внутрішні листи від того року, які мали змогу побачити FT, вказують на щораз більше занепокоєння схемою та усвідомлення того, що «будь-яка «впевненість» в ідентифікації/підтвердженні цих посередників може бути сумнівною». 

  

Окремо від цього, урядова агенція Denmark’s Business Authority заявила, що розпочала розслідування аудиту бухгалтера Ernst&Young  щодо Danske Bank у 2014 році. Агенція відмовилася коментувати, чому вони сфокусувалися на 2014 році. Також вона розслідує, чи аудитори Danske Bank (якими за цей період були компанії Deloitte, EY, KPMG, PwC and Grant Thornton) виконали свої зобов’язання стосовно підозр на відмивання грошей в період до 2015 року.

Переклад українською — Петро Козак

https://newsua.one/inosmi/dzerkalni-ugodi-danske-bank-abo-yak-moskoviti-vidmivali-200-milyardiv-evro.html

facebook twitter g+

 

 

 

 

Наши страницы

Facebook page Twitter page Google+ page

Login Form

ПОМОЩЬ ПРОЕКТУ!

ДОРОГИЕ ДРУЗЬЯ!
Вы можете оказать финансовую помощь нашему проекту на развитие и поддержку, перечислив денежные средства с банковской карты через LIQPAY:
Спасибо! Мы Вам очень признательны!