https//images.unian.net/photos/2016_02/1456752816-9604.jpg

Станом на 1 липня розмір зовнішнього і внутрішнього держборгу Білорусі, за даними Мінфіну, склав 40,4% ВВП - максимальне значення показника за всю суверенну історію країни. Боргове навантаження економісти оцінюють через співвідношення держборгу до ВВП, пишуть "Білоруські новини"

 

Історія Білорусі за чверть століття свідчить, що до державних запозичень країна стала активно вдаватися відразу після здобуття незалежності. На початку 1990-х, після розпаду Радянського Союзу, показники держборгу досить швидко зростали. Втрата економічних зв'язків, що існували в радянські часи, призвела до того, що Білорусь не могла обійтися без зовнішньої фінансової допомоги.

Як свідчать дані Нацбанку, міжнародні фінансові організації виділяли у 1990-і Білорусі кредити на підтримку економічних реформ, розвиток об'єктів соціальної сфери, закупівлю товарів критичного імпорту. Як наслідок, зовнішній держборг зростав досить швидко — з 431,2 млн доларів на кінець 1992 року до 1513,1 млн доларів на кінець 1995 року.

Найбільшу частку в структурі держборгу тоді займали кредити міжнародних фінансових організацій (МВФ, МБРР, ЄБРР), а також Німеччини, США та Росії. На початку 1996 року за рішенням тодішнього російського президента Бориса Єльцина левова частина заборгованості Білорусі перед Росією, яка виникла на початку 1990-х, була списана. В результаті, за 1996 рік зовнішній держборг Білорусі знизився з 1513,1 млн до 946,9 млн доларів.

Як свідчать офіційні дані, у 1997-2006 рр. боргове навантаження на білоруську економіку залишалося досить низьким - зовнішній і внутрішній держборг становив менше 10% ВВП.

Пільгові ціни на енергоносії, одержувані від Росії, і зростаючий російський ринок, дозволяли білоруській економіці в 2000-і швидко рости без необхідності залучення запозичень. Так, згідно з даними Мінфіну, на 1 січня 2007 року зовнішній і внутрішній держборг становив 6,5% по відношенню до ВВП Білорусі.

Рішення Володимира Путіна щодо перегляду цін на енергоносії для Білорусі призвело до того, що з 2007 року Білорусь, бажаючи забезпечувати високі темпи економічного зростання і стабільність обмінного курсу білоруського рубля, стала активно залучати запозичення.

За 2007-2011 роки рівень боргового навантаження на економіку істотно зріс: якщо на початок 2007-го зовнішній і внутрішній державний борг по відношенню до ВВП становив 6,5%, то на початку 2012-го — 27%. Причому зовнішній держборг за цей період зріс більш ніж у 20 разів: якщо на початок 2007-го він становив менше 600 млн доларів, то на початок 2012-го — понад 12 млрд доларів.

У наступні роки швидкість накопичення держборгу в доларовому вираженні сповільнилася, оскільки його обслуговування та погашення ставало серйозним тягарем для державних фінансів. Починаючи з 2013-го, щорічні виплати Білорусі за зовнішнім і внутрішнім держборгом перевищують 3 млрд доларів.

Девальвація білоруського рубля в 2015-2016 рр. призвела до того, що білоруська економіка в доларовому вираженні стиснулася, і держборг, номінований переважно в інвалюті, істотно виріс по відношенню до ВВП. Як свідчать дані Мінфіну, якщо на початку 2015-го внутрішній і зовнішній державний борг по відношенню до ВВП становив 22,3%, то на початку 2016-го — 31,5%, а на початку 2017-го — 39,4%.

У першій половині 2017-го виплати за внутрішнім держборгом сприяли його зменшенню, однак на 1,9 млрд доларів (у зв'язку з червневим розміщенням євробондів) зовнішній держборг виріс до рекордних 15,6 млрд доларів. Як наслідок, рівень держборгу по відношенню до ВВП досяг максимального значення за всю історію Білорусі — 40,4%.

Завдання знизити рівень боргового навантаження на економіку влада Білорусі почала ставити в 2015 році. Тоді була затверджена урядом Стратегія управління державним боргом на 2015-2020 рр., яка, однак, не була опублікована. Але при цьому влада, дотримуючись прийнятої стратегії, заявляла: не менше половини зовнішнього боргу буде виплачуватися за рахунок внутрішніх ресурсів, а друга половина буде рефінансовуватися.

«Боргове навантаження на економіку не вдається знижувати, оскільки ефективність роботи підприємств поки не дозволяє розраховувати на стійкі темпи економічного зростання. Без реформ в реальному секторі ситуація з його ефективністю принципово навряд чи зміниться», — зазначив у коментарі експерт Білоруського економічного дослідницько-освітнього центру (BEROC) Олег Мазоль.

Він звернув увагу, що лише на обслуговування держборгу республіканський бюджет витрачає близько 10% своїх витрат. «Таким чином, вже сьогодні держава змушена істотно обмежувати в тому числі соціальні витрати, щоб розрахуватися з накопиченим борговими зобов'язаннями», — констатував експерт.

Що стосується погашення основного боргу, то для вирішення цієї задачі Білорусь залучає нові запозичення.

«Сьогодні ми переважно не гасимо борг, а його рефінансуємо за рахунок нових запозичень, що призводить до збільшення боргового навантаження на економіку у зв'язку з необхідністю платити відсотки по таких позиках», — констатував почесний глава Бізнес союзу підприємців і наймачів їм. Кунявского Георгій Бадей.

На його думку, динаміка держборгу буде залишатися негативною до тих пір, «поки у нас не буде прийнятних темпів економічного зростання».

Схожої думки дотримуються представники банківського сектора.

«Інвестиції в основний капітал в цьому році скорочуються, а ті інвестиції, які раніше зробила держава, не принесли бажаної віддачі. Відповідно, незрозуміло, за рахунок чого можливе прискорення темпів економічного зростання в країні», — підкреслив експерт у фінансових колах.

http://politkuhnya.info/novosti/rezultat-druzhbi-z-putinim-derzhborg-bilorusi-dosyag-istorichnogo-maksimumu.html