Петро Олексійович, у відповідь на Вашу відкриту підтримку генерала В.Назарова, засудженого в службовій недбалості, що призвела до загибелі 49 воїнів, хочу повернути Вам Орден «За мужність» третього ступеню, що був даний Вами моєму брату посмертно.
Вину генерала доказав суд і ГПУ, та Ви попри це даєте Власну оцінку щодо вироку, порушуючи Конституцію України.
«Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди) та ст.126 (Незалежність та недоторканість суді гарантується Конституцією та Законами України), в обов`язках Президента (ст. 106) відсутні повноваження, щодо надання оцінки судового рішення чи визначати нове поняття «цивільний» суд.» адвокат В.Погосян.
По-друге, ви змогли мовчати, як головнокомандувач, коли судили і судять військових патріотів, а коли судять генерала, то тут вже порука?! і підрив злагодженої системи ?
По-третє, генерал В. Назаров не є бойовим генералом, так як йдеться у Вашому зверненні. Він сам в суді це визнав.
Через короткий час після катастрофи Іл-76, Ви нагороджуєте генерала Назарова таким же орденом Богдана Хмельницького третього ступеня за мужність, як і наших хлопців посмертно, не уточнюючи в чому ж саме вона проявлялась, чи за 49 загиблих чи за знищення військового майна?
Ви ігноруєте звернення батьків у відкритому листі, щодо відсторонення генерала від військової служби на час проведення судового розслідування, а також прохання родин загиблих зустрітись з Вами.
В річницю збитого Іл-76 Ви не висловили свої співчуття українцям, так як, наприклад потерпілим в катастрофі МН 17. Українці для Вас люди нижчого гатунку?